У статті розглянуто теофорні імена, які є важливим компонентом античної системи найменувань. Вони становлять невеликий відсоток від загальної кількості імен, однак завдяки їм ми сприймаємо давньогрецький та латинський іменники біблійного тексту як складну та неоднорідну систему, що експлікувала в собі елементи культурно-етичних констант античного суспільства. Те, що в антропоніміконі Нового Завіту натрапляємо на античні теофорні імена, не є винятком із правил, а свідчить про тяглість ономастичної традиції, яка моделює розвиток тієї чи іншої антропосистеми. Частина теофорних імен, що містили у собі відгомін давніх (у нашому випадку античних) релігійних систем, у координатах християнського віровчення набула нового прочитання або була транскодована відповідними теоелементами. Нова парадигма світосприйняття означила траєкторію розвитку антропосистем етнокультурних утворень усього європейського регіону і змоделювала такий антроповимір, у якому, як у мозаїчному панно, поєдналися християнські онімні преференції (наприклад, гебрейські теофорні імена) із онімними уподобаннями попередніх епох, що побутували у координатах інших світоглядних систем.

Ключові слова: теофорне ім’я, теоантропонім, теофорний елемент, теонім, субституція, трансонімізація, псевдотеофорні імена.