Переклад Ксенії БОРОДІН

Щоби запобігти тій шкоді, нам потрібно насамперед намагатися виробити правдиве розуміння сутності поезії, а по-друге, пізнати її різноманітні риси відповідно до розмаїття народів, у поезії яких вони проявляються. Для виконання першого завдання, мені видається, як уже було сказано вище, єдиним виходом є докладне вивчення могутності душі або, радше, сукупності всіх сил людського розуму, діяльність яких відповідно до певних правил обов’язковим продуктом дає поезію. Прояви тієї діяльності в людині є загальноприродними. Для реалізації другого завдання потрібно означити шлях, і тут варто виходити з того складу розумових сил народу, діяльність яких згідно з певними правилами обов’язково надає поезії народні риси. Перше завдання вимагає заглибленого самопізнання, докладного пізнання людського розуму, його особливостей і законів, їх проявів у самому собі. Друге вимагає обширнішої, майже безмірної ознайомленості з народом і його життям. Скільки ж науки, скільки роздумів, скільки розуму для цього потрібно? Потрібно пізнати ціле минуле народу, зважити на фази його розвитку, належним чином зважити усі впливи, яких він зазнав, тощо. Не підлягає сумніву, що тут однією з головних провідниць нам стане історія. Але який же народ має історію, написану під цим кутом зору? Слушним є також питання, чи вдасться нам в історії усе те, що ми собі намітили, почерпнути? Саме тут користь збірників народних пісень видно у повному обсязі. Адже це народні пісні є тим обов’язковим продуктом діяльності могутнього розуму, що ми його вище назвали правдивою поезією.