Серед перших праць про слов’янський фольклор та міфологію помітне місце займають розвідки чеського вченого Ігнація-Яна Гануша (1812–1869), зокрема його німецькомовна енциклопедія «Дослідження слов’янського міфу в якнайширшому сенсі, охоплюючи старопрусько-литовський міф»1. Ім’я цього дослідника знають і шанують у Чехії та Австрії, а в Україні воно маловідоме і призабуте. Сьогодні відомо небагатьом, що тривалий час І.-Я. Гануш проживав в Україні, зокрема у Львові, який був у складі тодішньої Австро-Угорської імперії. У 1837–1847 роках чеський учений працював у Львівському університеті, й саме тут, у Львові, а також у Станіславові та Тарнові у 1842 році вперше вийшла друком його згадана монографія енциклопедичного характеру. Книга складається з розділів про природу міфу та словникової частини, чіткого переходу між ними нема.

«Дослідження слов’янського міфу…» І.-Я. Гануша значною мірою побудоване на засадах міфологічної школи у фольклористиці. Та водночас праця вченого не вкладається у прокрустове ложе вимог «міфологів». Багато концептуальних висновків І.-Я. Гануша органічно випливають радше із принципів компаративістики. Це, зокрема, питання про поєднання самобутнього та запозиченого у міфологічній системі слов’ян. Таким чином, учений постає ніби об’єднавчою ланкою між міфологічною та компаративістичною школами у фольклористиці.

Праці І.-Я. Гануша прислужились українським дослідникам міфології. Їх знали М. Костомаров, Я. Головацький, І. Касторський, І. Срезневський, І. Франко, І. Кокорудз та інші вчені, які у своїх дослідженнях на них покликалися. Студії чеського дослідника актуальні як розглядом самих українських поганських божеств і міфологічних істот, так і контекстом аналізу. І.-Я. Гануш наполягав на самобутності слов’янського міфа, вважав, що до його складу входять лише деякі запозичені елементи міфологічних пластів (зокрема, індійського, перського). Водночас тріаду головних, на його думку, слов’янських божеств (Перун, Радегаст, Жива) дослідник виводив із давньоіндійського тріумвірату (Брама, Вішну, Шіва).

Учений висунув також думку, що слов’янський міф на першому етапі засвоєння індійських елементів уже мав у своєму складі й елементи перської міфосистеми. В один ряд зі слов’янською міфологією І.-Я. Гануш ставив давньопруські та давньолитовські міфи, зазначаючи при цьому, що перські й індійські запозичення потрапили до них саме через посередництво слов’ян...