Інна ШВЕД
доктор філологічних наук, професор,
кафедра білоруського літературознавства Закладу освіти «Брестський державний університет імені О. С. Пушкіна»
Персонажі словацької народної демонології: «Чоловічі» антропоморфні істоти
Резюме:
Дослідження є спробою визначити генезу, семантику та функціонування образів «чоловічих» антропоморфних істот у словацькій народній демонології. До них у міфологічній картині світу словаків належать Кововлад, трпаслік, светлонос, чорнокнижник, Пікулик та інші персонажі. Всі названі демони, крім Пікулика, духа-збагачувача, є природними духами. На думку автора, основний корпус традиційних дій і «чоловічих», і «жіночих» міфологічних персонажів не зводиться до опозиційної пари «шкодити-допомагати», а включає функції наглядання, помсти, осуду та нагородження. Головна ж функція самих міфологічних оповідок, що відображають характер взаємовідносин людини з демонологічними істотами, – соціорегулятивна.
Ключові слова: демонологія, міфологічна розповідь, демонічна істота.
Анонс:
У словацьких народних уявленнях демонічна антропоморфна істота Кововлад (Kovovlad, Kovlad), яка пов’язана з уявленнями про духів землі, виступає чоловічою іпостассю Руни, генетично пов’язаної з духами таких стихій, як земля, вода, повітря, вогонь. Кововлада, як і Руну, вважали володарем підземних скарбів, найчастіше руд. Уявлення про міфолологічного персонажа зустрічаються спорадично і зафіксовані здебільшого у шахтарських областях Середньої Словаччини. За міфологічними текстами, що записані в околицях Кремниці, Кововлад має вигляд статечного молодого чоловіка, який живе в підземних палацах, володіє шахтами і підземними багатствами. Він вважався також господарем пермоніків, разом із якими начебто охороняв скарби, карав злих людей і обдаровував добрих. У словацькій народній казковій традиції широко представлено «блукаючий» мотив про жадібну та пихату дівчину, яку Кововлад покарав тим, що в його підземному палаці був відсутній будь-який інший хліб, крім мідного, срібного та золотого (казка «Любка і Кововлад » із зібрання П. Добшинського).
Окремі міфологічні розповіді про Кововлада, як і про інші подібні істоти, пов’язані з певною місцевістю. Прикладом може бути оповідь про «Борову гору». Жителі Борової гори відшукали золотоносну жилу і стали її викопувати. Аж раптом пролунав страшний гуркіт, і в зеленому блиску з’явився дух золотоносної жили Кововлад.
