Ці два споріднені між собою видання підготували до друку білоруські фольклористи, викладачі Гомельського державного університету ім. Франциска Скорини Валентина Станіславівна Новак та Альона Олександрівна Костриця. Вони ж здійснили систематизацію та текстологічне опрацювання матеріалу, його науковий аналіз. Особливу увагу науковці надали прикметам і повір’ям, дослідивши їх у двох вступних статтях. Зокрема, у ґрунтовній статті А. Костриці «Міфологічні уявлення у прикметах і повір’ях» (С. 5–31) здійснено систематизацію білоруського магічного фольклору (поділ його на дві категорії: прикмети, що ґрунтуються на реальних спостереженнях; прикмети на міфологічних уявленнях), подано різні визначення жанру, окреслено його характерні особливості, поетику, функціонування в народному побуті, простежено історію вивчення цих унікальних пам’яток традиційної культури. У статті В. С. Новак розглянула магічне значення численних весільних ритуалів та звичаїв (С. 33–56).

У передмові до збірника ворожінь (С. 3–6) також здійснено систематизацію ворожінь на чоловічі й жіночі (на врожай, на майбутню долю), дівочі й парубочі (на долю, на судженого), звернення до магії імені, різних символічних предметів, рослинного і тваринного світу, а почасти й символіки сновидінь.

Великого значення у ворожіннях надавалося суворо визначеним часові (опівночі, напередодні рокових свят), місцю (хата, лазня, хлів, ліс) та ритуалам (як правило, вони мали три етапи – підготовка, сам процес та його розшифрування). Вибір часу, місця, поведінка учасників та застосування сакральних предметів зумовлювали той чи інший результат ворожінь, різні випадковості сприймали як знамення згори.