У статті йдеться про обжинковий вінок – традиційний елемент толоки під час жнив у селах Богородчанського району Івано-Франківської області. Простежено особливості його використання в календарних обрядах. Обґрунтовано думку, що обжинковий вінок пов’язаний із культом предків, а також був символом запрошення їхніх душ на святкові гостини – спочатку ті, що влаштовували на обжинках, згодом – на святкові трапези під час різдвяно-новорічних свят. Крім того, обжинковий вінок – це вираз подяки предкам за отриманий врожай, що слугував для їх задобрення з метою забезпечити допомогу живим у майбутньому.

Ключові слова: толока, обжинковий вінок, душі, предки, обрядовість, Покуття, Бойківщина, прикордоння.

Анонс:

Жниварська обрядовість – тема, яку опрацьовували народознавці від початків наукового зацікавлення традиційною народною культурою і яка дотепер перебуває у полі зору багатьох сучасних дослідників. Адже хліборобство здавна було основою господарської діяльності більшості європейських етносів, зокрема й усіх слов’янських. У великому переліку питань і проблем, які входять до комплексу жниварської обрядовості, особливе місце займають обжинки з таким яскраво вираженим елементом, як обжинковий вінок. Саме на обжинки припадала кульмінація традиційного звичаю взаємодопомоги – толоки, до якого часто вдавалися під час збору врожаю зернових. Принесення обжинкового вінка до хати господаря, який скликав толоку, чітко розмежовувало її трудовий і розважальний етапи [19: 498–500].

К. Копержинський, який здійснив одну з найкращих спроб реконструкції праслов’янської жниварської обрядовості, писав: «Перевага напруженої праці коло поля обмеженої сім’ї – з’явище пізніше. Старшої доби ширші родини в деяких випадках мусіли об’єднуватися з сусідами або близькими по родинних зв’язках – тими, що недавно виділилися з великої ширшої родини. Збір урожаю, час, коли кожна хвиля може загрожувати катастрофою, безперечно, був зручний для такого об’єднання. У часі, коли ширші родини почали роздрібнюватися, для збору врожаю мусіли об’єднуватися кільканадцятеро індивідуальних господарств» [21: 38].

Архів журналів "Міфологія і Фольклор"