У статті простежено особливості рецепції українського пісенно-думового фольклору в Канаді на матеріалі перекладів Ф. Р. Лайвсей і рецензій та відгуків на них в англомовних виданнях. Відзначено деякі особливості індивідуального стилю перекладача. Простежено, як змінилася оцінка проаналізованих збірок перекладів у різночасових відгуках. Авторка зазначає, що доробок Ф. Лайвсей, хоч і містить чимало перекладацьких недоліків, усе ж досі залишається найповнішим англомовним зібранням українського пісенного фольклору, яке значною мірою сприяло поширенню української національної культури на північноамериканському континенті та у світі. Уміщені в обох збірках пісні та думи охоплюють широкий жанровий діапазон і, відповідно, створюють підґрунтя для формування повної картини української народної творчості.

Ключові слова: рецепція, пісенно-думовий фольклор, переклад, рецензія, індивідуальний стиль.

Анонс:

Особливе місце в рецепції української літератури, а також, якщо брати ширше, культури займає переклад фольклорних творів, адже саме вони є унікальним джерелом світоглядних особливостей народу, нації. На глибинну вкоріненість поетичної творчості в національному характері українців неодноразово вказували і українські, і зарубіжні дослідники – ще від Л. де Боплана і Ф. Боденштедта, М. Костомарова й І. Франка аж до теперішніх І. Денисюка, Р. Кирчіва, Я. Гарасима та ін. Один із найавторитетніших учених-гуманітаріїв другої половини ХІХ ст. М. Драгоманов на підставі ґрунтовних досліджень української фольклорної поетичної спадщини вказував на існування в українців потужної творчої «сили складати чудові пісні, коли тільки вони справді зостаються самими собою» [1: 217]. У діаспорних публікаціях неодноразово виділяють співучість як неодмінну рису українців, яка, незалежно від обставин, передається від покоління до покоління. Історик і перекладач В. Галич у своєму оглядовому виданні «Українці у Сполучених Штатах» спостеріг, що «значною частиною успіху українські пісенні гурти й окремі особистості завдячують успадкованому пісенному дару, досвіду співати народні пісні з дитинства, якості самих пісень і специфіці мови» [15: 128]. Так, фольклор стає візитівкою нації у контексті міжнародного спілкування.

Архів журналів "Міфологія і Фольклор"