Дослідження української народної драми є одним із актуальних завдань сучасної фольклористики, оскільки в її змісті і структурі спостерігаємо виразні зміни й трансформації традиційної усної словесності. Це значною мірою пов’язано з суспільними процесами, адже, як зазначала дослідниця фольклору Д. Ріхтман-Аугуштин, «пауперизація (масове зубожіння) села відкрила шлях індустріалізації, відходу селян у міста і занепаду народної культури. Цей соціальний і демографічний процес особливо посилився після Другої світової війни. Це процес, який накреслює розвиток європейської цивілізації й завершується розтрачуванням доіндустріальної народної культури» [5: 451].
На сьогоднішній день постає багато запитань щодо систематизації та уніфікації назбираної упродовж століть інформації про народну драму, її зв’язок із сучасними народними театральними дійствами. Відтак ця стаття є спробою проаналізувати порівняно нові опубліковані тексти народної вертепної драми у її зв’язках із давніми народними ляльковими вертепами, щоб закцентувати увагу на змінах, які відбулися у їхньому змісті на ідейному та образному рівнях.
1991 року зимовий випуск газети «За вільну Україну» вийшов із додатком «Український вертеп», в якому було поміщено кілька публіцистичних статей про Різдво, Святий вечір та звичаї, що його супроводжують, про свято Меланки, авторські поетичні твори на різдвяну тематику. Крім того, тут було опубліковано кілька сценаріїв вертепів і подано ескізи давніх вертепних шопок та ляльок, які були персонажами давнього народного лялькового вертепу. Важливо, що упорядники додатку не знехтували й музикою, яка супроводжувала вертепні та Меланкові дійства і подали декілька колядок із нотами для вертепу, Маланки та Кози.