У статті, яка ґрунтується переважно на матеріалах, які дослідниця зібрала в одному селі, розглянуто поетику псальми про дітозгубницю, її жанрову специфіку, зв’язок з іншими видами фольклору (баладою, апокрифом, віруваннями та міфологічними уявленнями) в контексті християнського та дохристиянського світоглядів українців та інших слов’янських народів. Порівнюючи пісню-псальму про дітозгубницю з баладами, дослідниця зазначає, що перша, заторкуючи глибинно-релігійні струни душі, мала набагато сильніший емоційний вплив, викликала такі почуття, що примушували задумуватися про вічність, про неминучість кари Божої за негідні вчинки. Якщо іноді вдавалося уникнути людського осуду, приховати свій гріх, то Божого суду ніхто ніколи не оминав. Адже від Господа нічого приховати не можна: тільки Божий суд справедливо карає за кожен, навіть потаємно скоєний злочин. Коли в баладах відбувається суд фізичний, то у псальмах – духовний, і це мало значно сильніший вплив на викорінення суспільного зла.
Ключові слова: псальма, апокриф, гріх, кара, дітозгубниця, вірування, покаяння, пекло, покритка.

Анонс:

У квітні 1998 р. під час похорону в с. Губча Старокостянтинівського р-ну на Хмельниччині мені пощастило записати варіант рідкісної пісні-псальми про дітозгубницю «В чистий четвер по вечері». Цей сюжет трапляється в щедрівках і колядках, які я записала на Київщині, Черкащині, Полтавщині (щоправда, у компільованих текстах). У моєму ж селі цей твір називають «постова пісня»1 і виконують лише раз на рік – у Страсний четвер напередодні Великодня. Повний запис тексту, зроблений у жовтні 1999 р. від церковної півчої с. Губча, дає підстави зарахувати твір до жанру псальм. Слід зазначити, що на час запису твір уже вийшов з активного побутування, тож непевність співачок відчувалася і в веденні мелодії, і в процесі відтворення словесного тексту – його подано зі змінами та з цілком розмитою кінцівкою.
Всі:

– В Чистий читвер по вичері (2)
Ішов Господь по беседі.

Архів журналів "Міфологія і Фольклор"