Визначний український фольклорист і літературознавець, професор Роман Федорович Кирчів у рік свого 80-річчя презентував дещо незвичну монографічну працю – студію «Двадцяте століття в українському фольклорі». Незвичність полягає у тому, що наукова громадськість знає цього вченого передусім як авторитетного дослідника «класичних» тем української фольклористики – так, його монографії про роль і місце українського фольклору в польській літературі періоду романтизму та фольклорно-етнографічну діяльність «Руської трійці» вже давно стали класикою української філологічної науки. Водночас поява рецензованої праці саме 2010 р. все ж не була цілковитою несподіванкою – наприкінці ХХ ст. вчений чи не першим з українських фольклористів усебічно обґрунтував необхідність настійної потреби системного вивчення образу сучасної епохи в українській усній народній словесності (див. його статтю «Двадцяте століття в українському фольклорі (Основні аспекти наукової розробки проблеми)», опубліковану в журналі «Народознавчі зошити» (1999. – Зошит 3. – С. 318–322), а відтак виступив із низкою статей, в яких висвітлив окремі аспекти заявленої наукової проблеми. У цьому сенсі важливим був виступ ученого з новаторським матеріалом «Український фольклор Львова» на Міжнародній науковій конференції у Кракові «Przed 100 laty i dzisiaj: Ludoznawstwo i etnografia między Wiedniem, Lwowem, Krakowem a Pragą» (1998), який не лише відкривав цілком нову сторінку нашої фольклористики – вивчення міської народної словесності, а й стимулював поглиблені наукові студії з цієї теми інших науковців (тут можна вказати на цікаві розвідки колишньої аспірантки Р. Кирчіва О. Харчишин). Врешті, «український фольклор міст та інших позаселянських суспільних середовищ» (С. 11) став одним із суттєвих об’єктів наукового розгляду в рецензованій монографії, адже, як слушно написав учений, «новочасний фольклор перестав бути лише творчістю селян» (С. 13). Важливим етапом на шляху до появи рецензованої праці стала монографія вченого «Етюди до студій над українським народним анекдотом» (Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008. – 268 с.), яка одержала високу наукову оцінку.