Роман КИРЧІВ
доктор філологічних наук, професор,
дійсний член НТШ, провідний науковий співробітник Інституту народознавства НАН України
Ще одна маловідома постать ранньої фольклористики в Галичині
Резюме:
Появі цієї статті про Міхала Ґловацького передувало видання монографії польського ксьондза Вітольда Юзефа Коваліва з Острога на Рівненщині, у якій всебічно висвітлено цю загадкову постать. Керуючись тим, що М. Ґловацький збирав українські пісні вже із середини 20-х років ХІХ ст. і в цьому випередив на кілька років фольклористичну діяльність будителів українського національного руху в Галичині – “Руську трійцю”, Р. Кирчів висуває гіпотезу про можливу його співпрацю з І. Вагилевичем. Підставою для цих міркувань стала рукописна збірка фольклорних матеріалів про розбійників з архіву І. Вагилевича, над якою працював учений. У ній поряд із українськими опришківськими піснями є й польські збойницькі пісенні твори, зокрема про славного татранського розбійника Яношіка, а також пастуші пісні (югасів), записані підгаллянською говіркою. На думку вченого, до збирання цих фольклорних матеріалів міг бути причетний М. Ґловацький.
Ключові слова: фольклористика, збирання, народна пісня, рукопис, гіпотеза.
Анонс:
Досліджуючи початки народознавства у Галичині до і в час діяльності гуртка Маркіяна Шашкевича (“Руська трійця”), мою увагу привернула згадка варшавського філолога Анджея Кухарського (1795–1862) про те, що під час слов’янознавчих подорожей наприкінці 20-х років ХІХ ст. він познайомився у Львові в 1829 р. зі збирачем народних пісень Святопулком Ґловацьким. У своїй подорожній інформації з цього приводу А. Кухарський зокрема зазначив: “У Львові уділив мені пісень галицького люду пан Cвятопулк Ґловацький, який запопадливо займається їхнім збиранням і з часом має намір їх видати” [8, с. 476].
Ім’я цього збирача згадав також Жеґота Паулі у передмові до підготовленого і виданого під його редакцією збірника польських пісень з Галичини. Дякуючи Юзефові гр. Дуніну-Борковському і С. Ґловацькому, учений-упорядник зазначив, що уділенням своїх записів народних пісень вони спричинилися до збільшення збірника [13].
Ці згадки вельми зацікавили мене, але не маючи під руками якихось додаткових відомостей про постать С. Ґловацького, я змушений був відкласти її спеціальне наукове дослідження.
