кандидат філологічних наук,
доцент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України

Космогонійні виміри дитинства

Резюме:

Виявлено та досліджено дитячі виміри колядних традицій. Космогонію і Різдво світу витлумачено як мітологію і містерію дитинства. Проаналізовано принцип монотеїзму у традиційному світогляді. Особливу увагу звернено на родинні / дитячі містерії, коляду / коляди дітям. Якщо діти співають колядки, щедрівки, веснянки самі по собі, готуються і ходять самі колядувати, вважають автори, то це значить, що вони беруть участь у спільному для дітей і дорослих ритуалі Коляди. На початку коляди в хаті колядники не просто запрошують дітей за стіл – це водночас послання дорослих, відгук дітей, спільна участь у традиції, спільне занурення в сакральний часопростір.
Ключові слова: дитинство, коляда, космогонія, мітологія, ритуал, фольклор.

Анонс:

Присвячено 150-річному ювілею
Ксенофонта Петровича Сосенка (1861–1941)

Колядки і щедрівки як міти

Колядки та щедрівки є основою для пояснення святочного рокового кола, передусім головних традиційних свят Різдва (Коляди), Щедрого Вечора і Великодня (Гаїлки), які мають спільний світогляд і ритуал [27; 28]1. Не можна зрозуміти святочне рокове коло, якщо не враховувати ідейного змісту колядок2, щедрівок. Це ключ до розуміння і свят, і традиційного світогляду, і всієї традиційної культури3. Вирішальне, засадниче значення цих святочних пісень зумовлюється тим, що вони є висловом традицій архаїчних (старовіцьких) – староукраїнських4. Ці традиції5 і є основою рокових свят.

Архів журналів "Міфологія і Фольклор"