Тетяна БЕЦЕНКО
доктор філологічних наук,
доцент кафедри української мови Інституту філології Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка
Текстово-образний універсалізм народного епосу: основні поняття
Резюме:
У статті осмислено мовну організацію народного героїчного епосу як своєрідний стереотипізований, утворений за певними правилами жанровий континуум, регламентований дією законів мовнообразного моделювання епічних творів. Для розуміння природи різнорівневої мовнообразної організації епічних текстів, орієнтованих на усномовне імпровізаційне відтворення, дослідниця пропонує введення терміна “текстово-образна універсалія”. Розглянуто характерні ознаки та властивості текстово-образних універсалій на прикладі мови народних дум.
Ключові слова: текстово-образний універсалізм, мова фольклорно-поетичних текстів, епос, закони текстово-образної організації народного епосу.
Анонс:
Спостереження над мовою народної творчості дозволяє стверджувати, що для творів одного жанру характерні специфічні мовнообразні структури, які є їх базовими внутрішньотекстовими актуалізаторами на рівні змісту, поетики (естетики) тощо.
Мета нашої розвідки – з’ясувати поняття текстово-образного універсалізму як феномену словесно-образної організації народного епосу; окреслити природу текстово-образних універсалій як мовних засобів його реалізації, охарактеризувати їх суттєві ознаки (на прикладі лінгвопростору народних дум).
Питання про текстово-образний універсалізм як специфічну категорійну рису народнопоетичної творчості ніхто до цього часу не порушував. Дослідні студії над мовою фольклору, зокрема героїчного епосу, дали підстави стверджувати, що мова зазначених пам’яток організована і системно впорядкована за певними законами словесно-образного структурування жанру. Зокрема виявлено, що мовнообразна система (матерія) героїчного епосу координована дією (в комплексі) таких законів:
– закону тематично-подієвого континууму;
– закону архітектоніки жанрових зразків;
– закону лексико-граматичної цілісності жанру;
– закону естетичної природи текстових структур.
