Євген ЛУНЬО
кандидат філологічних наук,
науковий співробітник відділу фольклористики Інституту народознавства Національної академії наук України
Сатирична візія комуністичної Польщі у повстанському пісенному фольклорі
Резюме:
У статті проаналізовано, як у повстанській народній пісенності шляхом майстерного використання низки традиційних і новітніх поетичних засобів та прийомів на високому художньому рівні історично правдиво змальовано й дошкульно висміяно комуністичну Польщу як державу-сателіта й покірну маріонетку Радянського Союзу. Аналіз текстів свідчить про об’єктивне розуміння українцями політичних процесів у тогочасному польському суспільстві. При оцінці тогочасного політичного становища польського суспільства у своїй народній творчості українці не були ксенофобами, не стояли на позиції бездумного критикування, заперечення й висміювання. У сатиричному змалюванні Сталіна, Осубки і Бєрута вбачається прояв здорових і на той час єдино перспективних політичних стосунків між Україною і Польщею – солідарне протистояння проти спільного ворога – імперського СРСР.
Ключові слова: фольклорна сатира, політична сатира, поетика сатири, комізм, Польська Народна Республіка, Бєрут, Осубка, Сталін, комунізм, польський шовінізм, московсько-комуністичний імперіалізм.
Анонс:
У повстанській народнопісенній антипольській політичній сатирі ХХ ст. вагоме місце посідає тематична група творів, об’єктом висміювання яких є Польська Народна Республіка. Зазначимо, що в українській фольклористиці до теперішнього часу цим питанням ніхто спеціально не займався. Зрозуміло, що в радянський період це було неможливо з ідейно-політичних причин. Після проголошення незалежності України, коли вчені дістали можливість вільно й неупереджено вивчати усі раніше “заборонені” питання й теми, фольклорна політична сатира з низки певних об’єктивних і суб’єктивних причин також не стала пріоритетним напрямком наукових студій. Та все ж деякий доробок із зазначеного питання таки є.
До цього часу окремих питань фольклорної сатири на комуністичну Польщу торкався у ширшому контексті дослідження повстанських пісень відомий вчений Г. Дем’ян [4]. Питання сатиричної візії Польської Народної Республіки почасти висвітлювала знаний львівський фольклорист О. Кузьменко, досліджуючи народну творчість про насильницьке виселення українців із їхніх етнічних земель на Закерзонні [16]. Народно-сатиричне змалювання польських комуністичних поневолювачів України у ХХ ст. розглядав більшою чи меншою мірою і автор цих рядків [18, 19, 20, 21, 22].
