Монографія відомої білоруської дослідниці І. Швед із Бреста знайомить із естетично довершеними взірцями словацької усної народної творчості, демонструє загальну картину розвитку її форм, жанрів, поетики, характеризує сучасний етап її розвитку. У ній системно простежено історію збирання та вивчення словацького фольклору, традиційних обрядів у період із ХVІІІ ст. до теперішнього часу, а також розглянуто основні школи й напрями новітньої словацької фольклористики.
Однією з багатьох позитивних рис цієї книги є те, що дослідниця зуміла продемонструвати надзвичайно багату різноманітність музично-стильових проявів словацької фольклорної традиції в порівнянні з іншими європейськими. Відзначено, що словацькі народні пісні відрізняються розвиненою мелодикою (особливо жанр травниць) і ритмічною різноманітністю, мають переважно діатонічний склад. В основі стародавніх селянських мелодій лежать різні види тетрахордів, для більш пізніх, волоських (пастуших), характерні пентахорд, мажорні (частіше) та мінорні піснеспіви. У XIII ст.