У монографії проаналізовано головні тенденції української фольклористики в історичному, теоретико-методологічному аспектах, осмислено збирацьку, едиційну й текстологічну діяльність Етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка. Дослідження ґрунтується на багатому джерелознавчому матеріалі (опублікованому й архівному). З’ясовано роль і місце фольклористки Галичини в загальноукраїнському та європейському науковому контекстах.