У монографії порушено проблему вивчення трансформації міфологеми Агасфера у європейській літературі ХІХ – ХХ ст. Завдяки комплексному аналізові виявлено та досліджено найважливіші аспекти його еволюційної видозміни. З’ясовано міфологічні джерела апокрифічного тексту про Вічного Жида, що закорінені в мономіфі про народження героя. Розгляд літературної рецепції міфологеми Агасфера здійснено крізь призму модифікаційних особливостей філософсько-естетичних парадигм романтизму та постмодернізму, у межах яких функціонують моделі скорботного блукальця в безмірі всесвіту, тираноборця у філософських пошуках таємниці буття і безсмертного вигнанця, вічні мандри якого стають простором інтелектуального досвіду людства.