Олексій ВЕРТІЙ
доктор філологічних наук,
провідний науковий співробітник Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка
Cвітоглядно-духовна та художньо-естетична своєрідність колядок і щедрівок українців румунської провінції Банат
Резюме:
На основі записів колядок і щедрівок від українського населення провінції Банат у Румунії, які здійснили І. Хланта, І. Ребошапка, І. Лібер, у статті досліджено діалектику становлення та розвитку цих жанрів, визначено їхню ідеологію, місце і роль у духовному житті. Ці фольклорні твори зберегли всі ознаки національної самобутності та закономірності їх становлення у світоглядному, духовному, художньому та естетичному аспектах. Вони стали вагомим чинником духовного та культурного життя українців серед інших народів Південної Європи і сприяли поширенню й утвердженню серед них українських культурних національних цінностей.
Ключові слова: колядки, щедрівки, світ, мотив, український фольклор, національна самобутність.
Анонс:
Українське життя в румунській провінції Банат – одна з яскравих сторінок нашої національної духовності та культури. Територія провінції, отже і терени побутування цієї духовності та культури, знаходяться на південному сході Європи між Дунаєм, Тисою, Мурешулом і Трансильванськими Альпами. Її площа становить 28 000 км2. Згідно з останніми офіційними даними там нині проживає 70 тисяч, а за неофіційними – 250–300 тисяч українців. Перші переселенці з Мараморощини, тобто сучасних Міжгірського, Хустського, Тячівського, Рахівського та частини Іршавського районів Закарпатської області, тут з’явилися у 1907–1908 рр. Відтоді й почалася історія духовності та культури українців Банату. Характерними особливостями її вияву є звичаї та обряди, народне ужиткове мистецтво, архітектура, самодіяльна художня творчість і т. д. Свято бережуть українці Банату й народнопісенні звичаї.
