Василь БАЛУШОК
кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Українського етнологічного центру
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
Про автора слів стрілецької пісні “Повіяв вітер степовий”
Резюме:
Однією з найпоширеніших українських стрілецьких пісень є твір “Повіяв вітер степовий”. Донедавна цю пісню прийнято було вважати народною, а про її авторство у фольклористиці нічого не було відомо. Збираючи етнографічні матеріали про українську шляхту, дослідник випадково натрапив на відомості, що стосуються автора цієї стрілецької пісні. На Київщині він познайомився з М. М. Витвицьким, уродженцем села Витвиця Долинського району Івано-Франківської області. Він і розповів, що слова до відомої пісні написав його дядько по матері Іван Маркович Витвицький, а присвячена вона іншому його дядькові – Степанові Марковичу Витвицькому, братові автора слів. Він був січовим стрільцем, брав участь і загинув у боях за незалежність України.
Ключові слова: стрілецька пісня, автор, українська шляхта, фольклор, інформатор, незалежність.
Анонс:
Стрілецькі пісні вже досить давно стали предметом досліджень українських науковців. Ці пошуки показали, що вони переважно є авторськими, до того ж авторів більшості з них, зокрема, слів, на сьогодні вдалося встановити. Проте у частини стрілецьких пісень автори слів і досі залишаються невідомими.
До таких текстів, авторство яких до останнього часу не було встановлено, належить одна з найбільш популярних стрілецьких пісень “Повіяв вітер степовий”. Зокрема, О. Правдюк у пісенній збірці, яку він уклав 1991 р., наводячи цю пісню, подає таку примітку: “Повіяв вітер степовий”. Стрілецька пісня невідомого автора, створена за фольклорними мотивами про смерть вояка. У поширених фольклорних пісенниках, а також у збірниках “Великий пісенник “Червоної калини ” З. Лиська, “Стрілецькі пісні” П. Ярославенка не друкувалася. В останній (час) часто виконується з концертної естради відомим бандуристом О. Стахівим, чоловічим вокальним квартетом “Явір” [7, с. 274–275].
