Олексій ВЕРТІЙ
доктор філологічних наук,
провідний науковий співробітник Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка
Становлення і розвиток світоглядно-духовних та художньо-естетичних підстав народної пісенності українців румунської провінції Банат
Резюме:
На основі родинно-побутових, соціально-побутових, баладних та інших пісень у записах відомих фольклористів І. Хланти, І. Ребошапки, І. Лібера у статті досліджено діалектику становлення і розвитку жанрів старої пісенної верстви в репертуарі українців Банату (Румунія). На думку дослідника, ці пісні відображають загально-українське спрямування у розгортанні народнопісенної картини світу. Порівняно зі стародавньою пісенною верствою вона характеризується контроверсійним загостренням у взаєминах людини і суспільства, концептами добра і зла, прекрасного і потворного, а також появою соціальних, повчальних мотивів, прагненням відновити первісну гармонію як природну необхідність становлення та розвитку людської особистості й суспільства загалом.
Ключові слова: пісенна верства, сповідальність, духовний світ, доля.
Анонс:
Характерною особливістю старої пісенної верстви є те, що поетична оповідь у нових жанрах розгортається уже в новому світі з усіма його суперечностями. За того вияв краси, гармонії, радості, злагоди, уявлення про людину і світ загалом, які визначили світоглядно-духовні та художньо-естетичні підстави стародавньої пісенної верстви, тобто колядок і щедрівок, поступово переходять в їх обожнювання, прагнення зберегти гармонію, подолавши дисгармонію. Тим самим діалектика їх становлення і розвитку в нових умовах започатковує яскраво виражене етичне начало та його повчальне спрямування, загострює соціальні мотиви.
