Світлана КАРПЕНКО
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри філології і психології факультету лінгвістики Білоцерківського національного аграрного університету
Проблематика досліджень української народної казки у вимірі слов’янських культур
Резюме:
У статті порушено питання поділу фольклористики на сфери вивчення, зумовлені потребою консолідації наукових знань навколо автентичних жанрів, зокрема казки. Увагу зосереджено на ролі казкознавства у процесі становлення етнічної свідомості та співпраці науковців у виробленні апарату вивчення української народної казки. Здійснено діахронний аналіз спектру вивчення української народної казки на слов’янському культурному просторі, враховуючи специфіку наукових підходів до вивчення жанру. Охарактеризовано перекладні збірники українських казок, які видано слов’янськими мовами.
Ключові слова: казкознавство, українська народна казка, генезис, консолідація.
Анонс:
З огляду на дослідження науковців не усних, а письмових, занотованих зразків казок логічним став підхід до казки як літературного жанру. Одначе, при вивченні сюжетобудови казки варто не забувати про невербальний супровід вербального зразка. Словесна форма дає нам відомості про текст як інформацію. Саме зупиняючись на текстові казки відомий український фольклорист І. Березовський відзначив (як підсумок) присутність у ній нашарувань різних історичних епох, у свою чергу посилаючись на російську дослідницю Е. Померанцеву та її думку про історію співвіднесення казки з дійсністю, “елементи якої засвоювалися не механічно, не прямолінійно, а в своєрідному, передусім художньо-естетичному аспекті” [35, с. 4; 17].
