У статті досліджено світоглядно-духовну та художньо-естетичну природу сатирично-гумористичнихжанрів і новотворів в усній народній пісенності українців Банату (Румунія). Докладно простежено діалектику співвідносності елементів, витворених стародавньою та старою народнопісенними формаціями, і безпосередності вражень від події, уваги до деталей, недостатнього рівня типізації тощо, які зумовлюють яскраво виражене реалістичне начало та інші особливості нової пісенної верстви. Автор вважає, що багатий і різноманітний пісенний фонд українців румунської провінції Банат разом з іншими жанрами усної народної поетичної творчості, іншими виявами духовного й культурного життя мешканців цього краю потребує усебічного вивчення та введення його в загальноукраїнський науковий і культурно-освітній обіг.

Ключові слова: сатира, гумор, новотвір, пісня, жанр, жанровий різновид.

Анонс:

Окремий пласт у репертуарі українців Банату становить сатира та гумор. Вони охоплюють різні вияви повсякденного життя. В ідейно-тематичному плані − це марнотратство та безвідповідальність п’яниць, ледарів, паратизм існування шинкарів (антипияцькі пісні), життя церкви, попів, дяків, добродушні кпини над невдалими залицяльниками, парубоцькими вадами і т.д. (жартівливі та танцювальні пісні).
У плані художньо-естетичному серед них маємо пародію (“Святий Боже, святий кріпкий”), шарж та карикатуру (“Не співай ми, легінику”, “Уженився старий дідо”), самоіронію (“Та ци був я та не легінь”, “Та посію капервасу”) тощо. Як і в інших жанрових різновидах народної пісенної творчості навколишній світ у них осмислено і передано крізь призму почуттів і внутрішніх переживань тих, хто пізнає та осмислює цей світ. Почуття та переживання ж виражають найрізноманітніші світоглядно-естетичні відношення та оцінки явищ повсякденної дійсності.

Архів журналів "Міфологія і Фольклор"