Олена ГІНДА
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси
Львівського національного університету імені Івана Франка
Устами самовидців (історія української трудової еміграції в Італії кінця ХХ – початку ХХІ століть на сторінках часопису “До Світла”)
Резюме:
Розглянуто історію постання на початку ХХІ ст. першого україномовного періодичного видання в Італії – християнського часопису “До Світла”, у якому публікували численні дописи українських трудових мігрантів. Доробок кваліфіковано як “народний літопис”, проаналізовано його тематику, своєрідність і спорідненість із українським емігрантським і заробітчанським фольклором ХІХ ст. Свідчення, листи, хроніки з життя спільнот, різножанрові поетичні і прозові твори дописувачів та інші матеріали часопису, на думку автора статті, у сукупності створили своєрідний документальний народний літопис української еміграції в Італії, ще одну драматичну сторінку української історії та культури.
Ключові слова: українські трудові мігранти в Італії, християнський часопис “До Світла”, фольклор, народний літопис, народна культура, фольклорні жанри, менталітет.
Анонс:
Одним із актуальних завдань сучасної науки, зумовлених викликами сьогодення, є всебічне вивчення української трудової еміграції, чисельність якої на межі ХХ–ХХІ ст. сягала кількох мільйонів. Феномен українських трудових спільнот за кордоном може бути збагненним лише тоді, коли науковці звернуть увагу на реалії заробітчанської дійсності у всіх її виявах і контекстах. Лише пильна дослідницька увага, спрямована на охоплення максимальної кількості аспектів життєдіяльності новітніх трудових мігрантів, здатна сформувати об’єктивність наукових і суспільних візій. На цьому тлі вивчення творчого, культурного і духовного виявів у житті зазначеної соціокультурної групи є важливою складовою цілісного пізнання проблеми.
Метою пропонованої статті є спроба узагальнити значення першого україномовного періодичного видання в Італії – християнського часопису “До Світла”, на сторінках якого публікувалися листи, документальні свідчення-розповіді, поезії українських заробітчан і у такий спосіб укладався справжній народний літопис про історію української еміграції на Апеннінах кінця ХХ – початку ХХІ ст.
