Багату фольклорну словесність села Нобель, що на Рівненщині, вже неодноразово фіксували й опрацьовували науковці – етнографи, археологи, фольклористи України та Польщі. Ґрунтовне дослідження текстів та мелодій пісенності Нобеля було здійснено у виданні “Мелодії древнього Нобеля” (Записи, транскрипції та впорядкування
Р. Цапун. – Рівне: Перспективи, 2003). Давній історії та легендам села присвячено книги Г. Дем’янчука “Біля джерел” (Львів: Каменяр, 1980) та В. Басараба “Нобель на озері Нобель” (Рівне: Перспектива, 2003). Історію і багату етнокультуру цього неповторного краю ґрунтовно висвітлено у матеріалах і статтях наукового збірника “Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. Вип. ІІІ” (Рівне, 1998). Численні матеріали про село було опубліковано й у періодичних виданнях ( “Полісся”, “Рівне вечірнє”, “Вільне слово”, “Вісті Рівненщини”, “День”, “Зміна”, “Червоний прапор” та ін.). Однак щороку, улітку, щойно село набуває найчарівнішої принадності, до Нобеля приїжджають люди, яким цікава культура нобельців, щоб зі скарбниці народної пам’яті почерпнути для себе щось нове, цікаве, незвичне. Адже впродовж сторіч – допоки радянські плюндрачі не дісталися до віддалених закутків України для винищення давнього, традиційного обрядово-звичаєвого укладу та пам’яті народу – Небль (а саме так називалося село Нобель до 60-х років ХХ ст.) наповнював свою культурну криницю краплинками творчості не одного покоління.