Увага до сучасного дитячого фольклору зумовлена актуальною на сьогоднішній день проблемою пошуку нових підходів до соціалізації, виховання, освіти дітей, піклуванням про їхнє моральне, психічне, фізичне здоров’я. Вивчення питань кодування засобами фольклору уявлень, що побутують у дитячому середовищі, трансформації дитячого фольклору сприяє вирішенню проблем дослідження і розвитку такого виду активності у дітей, як культуротворчий (який залучає в себе пізнавальну, мистецько-естетичну, моральну, оціночну і робочу діяльність). При випрацюванні нової парадигми освіти потрібно виходити з усвідомлення того об’єктивного факту, що соціально-педагогічні системи мають справу не з абстрактною дитиною, а з юним представником певного народу, який виріс у тому чи іншому соціокультурному середовищі. Сучасний дитячий фольклор відтінює викликані зміною духовних і моральних цінностей глибинні порухи у світовідчутті, орієнтації дітей у сфері культури. Ця сфера сучасного фольклору тільки починає входити у коло зацікавлень науковців Білорусі. Широке осмислення і детальне, глибоке вивчення цієї теми, окрім того, необхідне для формування нової наукової парадигми фольклористики як науки.

Проаналізовані і зацитовані у статті твори взяті з архівних матеріалів, які зібрали
студенти філологічного факультету Брестського державного університету. Вони були записані за питальником, який склала автор у 2005–2008 рр., і відображають живу сучасну традицію. Значна частина матеріалів – це самозаписи студентів.

Перед тим, як перейти до викладу вказаної у заголовку теми, відзначимо, що у дослідженні ми виходимо з того, що дитячий фольклор – це світоглядний феномен, який має свою соціальну, вікову, жанрову, регіональну специфіку і становить певну систему міфологізування. Він пов’язаний фоновими знаннями традиції з прийнятими у соціумі цінностями, основними побутовими реаліями і укладом життя.