Олена ГІНДА
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси
Львівського національного університету імені Івана Франка
Поетичні новотвори українських трудових мігрантів в Італії як предмет фольклористичного дослідження
Резюме:
У статті проаналізовано поетичний доробок представників української діаспори в Італії − унікальне явище, яке не вкладається в рамки індивідуальної літературної творчості, оскільки у більшості творів виразно проявляється передовсім масова, а не індивідуальна свідомість. Прояви традиційної народної культури у поетичній творчості українських заробітчан помітні на всіх рівнях: жанровому, формально-змістовому, тематичному, образно-поетичному. Спостереження над тематикою і поетикою цього доробку проілюстровано прикладами, на думку авторки, найбільш типовими і характерними. У досліджуваному матеріалі виразно простежуються світоглядні та ментальні стереотипи української народної культури, які при своєму функціонуванні у чужоземному контексті, зазнають як змістових, так і формальних трансформацій. Авторка вважає, що цей пласт духовної культури українського народу належить водночас його історії, етнографії та фольклорному світові і тому повинен бути всебічно досліджений і вписаний до загальноукраїнського культурного простору.
Ключові слова: традиційна народна культура, фольклорний світ, українська діаспора в Італії, українські трудові
мігранти, фольклористичний аналіз, жанровий, формально-змістовий, тематичний, образно-поетичний рівні літературного твору.
Анонс:
До редакції українського християнського часопису «До світла», що виходить завдяки і під патронатом Українськoї греко-католицької церкви Святої Софії у Римі, щоденно надходить велика кількість листів від українських трудівниць, що працюють чи не у всіх регіонах Італії, із їх поетичними (переважно) і прозовими творами. Незначна
частина цього доробку надрукована у часописі, решта ж чекає свого часу, а ще більше − уваги науковців. Творчий доробок дописувачів − унікальне явище, яке аж ніяк не вкладається в рамки індивідуальної літературної творчості. У більшості творів виразно проявляється передовсім масова, а не індивідуальна свідомість. Прояви традиційної народної культури у поетичній творчості українських заробітчан спостерігаємо на всіх рівнях: жанровому, формально-змістовому, тематичному, образно-поетичному. Про це свого часу писав Р. Крамар, який у статті «До питання фольклоризму та фольклоризації творчості трудових мігрантів »1 зауважив, що творчість сучасної української трудової міграції − явище, на яке наука не звернула належної уваги. Теза, сформульована майже три роки тому, залишається актуальною й сьогодні. У нашій статті ми спробуємо зробити оглядовий фольклорно-аналітичний дискурс зазначеної проблеми. Традиційний обсяг статті спонукав нас обмежити ілюстрацію спостережень над тематикою і поетикою творчого доробку української діаспори кількома прикладами, на нашу думку, найбільш типовими і характерними.
