Ярина МОРОЗ
Культ та іконографія святого Миколая в українській середньовічній культурі
Резюме:
У статті висвітлено проблему втілення культу в середньовічній іконографії на прикладі ікон святого Миколая. Простежено розвиток культу, його поширення в Україні-Русі, взаємозв’язок між літературними текстами житій святого та їх іконографічними вирішеннями. Означено іконографічні типи святого та їх особливості у середньовічну добу. У висновках зазначається, що в іконописі були розвинуті житійні цикли, які сформовані переважно на основі книжних житійних оповідей, серед яких перевагу надавали популярним у народі сюжетам. Дидактичність іконописних житій святого позначилася на композиційних рішеннях ікон, їх колористичних і смислових акцентах. Українським іконам святого Миколая притаманна декоративність і впровадження у сюжети житійних клейм так званих руських чуд. Безсумнівний вплив іконописного трактування постаті святого відчутний також у бароковій гравюрі.
Ключові слова: культ, житіє, іконографія, чудо, канон, святий, сюжет, гравюра.
Анонс:
Культ християнських святих значною мірою визначав світоглядні орієнтири середньовічної епохи. Він сприяв також розвитку одного із найпопулярніших жанрів доби Середньовіччя – агіографії.
Численні агіографічні списки відомі в Русі-Україні ще з княжої доби (принаймні ХІ ст.). Тоді ж почали творити оригінальні агіографічні твори. Житія святих переписували у численних списках, суттєво впливаючи на місцеву літературу і мистецтво. Розвиток літературної агіографії спричинився до розвою іконографічного її прояву, що, як правило, спирався не лише на тексти житій, але й їх народну інтерпретацію.
Одним із найповажаніших святих, зокрема у середньовічну добу, був святий Миколай Мирлікійський. Найдавніше відоме його житіє, яке написав Андрій Критський, наступні – константинопольський патріарх Методій і Симеон Метафраст, останнє з яких розпочинається словами: «Мудра (убо) некая вещь живописець рука, имущи уподобитися истине». Існував також інший тезоіменний святий, котрий жив у VI ст. за царювання Юстиніана і був архімандритом монастиря Сіон, а наприкінці свого життя став єпископом міста Пінареон. Так, у житії, що розпочинається словами «Во дни прежнея блага воли Бог втискати писання ...», йдеться саме про цього святого. Ці дві постаті часто ототожнювали, ще у візантійській літературі їх житія переплелися. Переплетення елементів житій цих двох різних святих простежується вже у житії Миколая Чудотворця, автором якого був Метафраст.
