Упродовж десяти років (1997–2006) під час поїздок на Південне (північно-східна частина сучасного Люблінського воєводства Республіки Польща) і Північне Підляшшя (південно-східна частина Підляського воєводства, давніше Білостоцького) ми записували на магнітофонну плівку розповіді діалектоносіїв. Саме автентичний текст є одним із найцінніших джерел у дослідженні всіх мовних рівнів – фонетики, наголосу, словотвору, лексики і фразеології, зрозуміло, що без таких розповідей просто неможливо дослідити ні морфологію, ні синтаксис. 2007 р. було видруковано збірник таких розповідей «Голоси з Підляшшя», у якому тексти подані фонетичною транскрипцією і паралельно транслітерація засобами сучасної української графіки з максимальним збереженням говіркових особливостей. До збірника доданий також диск із зразками мовлення.

Як відомо, розповіді про різні події, локалізовані в просторі та часі, – це важливі свідчення для істориків, етнографів і краєзнавців, але не тільки, – цим матеріалом зможуть скористатися і соціологи, і соціолінгвісти, і фольклористи.

Тематику розповідей респонденти визначали самі: це спогади про дитинство, про війну, особливості відзначення православних свят, весільний обряд, відмінності у мовленні жителів із різних місцевостей Підляшшя та ін. Спеціальних прохань навести приклади фольклору ми не робили, але під час довгого бесідування респонденти не тільки переказували про якісь виняткові події, а й для підтвердження своєї думки вживали прислів’я та приказки, наводили легенди, співали пісні, переважно обрядові.