У теперішній час тотальної глобалізації, уніфікації та космополітизму особливо гостро постала проблема збереження своєї національної самобутності. Беззастережно залучаючи до нашого святкового календаря день Валентина, 8 Березня, Хелоуїн, перетворюючи українське весілля, що колись, за словами М. Грушевського, становило «unicum в світовім фольклорі», на уніфіковане дійство без будь-яких виразних національних ознак, ми до кінця не розуміємо реальної загрози невдовзі розчинитися в чужій культурі, втратити свою українську ідентичність.

Загальновідомо, що найповніше нашу ментальність репрезентує народна творчість, зокрема словесна, музична, традиційно-обрядова, яку ось уже третє століття досліджує спеціальна наука – фольклористика. До її становлення і розвитку доклали зусилля відомі історики, письменники, музиканти (М. Максимович, Я. Головацький, М. Костомаров, П. Куліш, М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський, Ф. Колесса, В. Гнатюк, М. Лисенко, М. Леонтович та ін.). Як і кожна наука, уснословеснознавство впродовж тривалого часу свого існування надбало певний багаж, в якому навіть фахівцеві сьогодні потрібний, образно кажучи, своєрідний «путівник» для орієнтації у змісті, проблемах, напрямках розвитку, теоретичній і практичній сутності знань, здобутих людським генієм. Саме таке призначення має нещодавно виданий і представлений у межах XV Львівського книжкового форуму видавців словник-довідник «Українська фольклористика», що його упорядкував і зредагував доцент кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси ЛНУ ім. Івана Франка Михайло Чорнопиский. До складу авторського колективу увійшло 42 українські фольклористи, серед яких члени Наукового Товариства імені Шевченка, наукові співробітники Інституту народознавства НАН України у Львові, викладачі кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси ЛНУ ім. Івана Франка, Волинського національного університету імені Лесі Українки. У шестистах статтях-гаслах лаконічно, сконденсовано і разом з тим науково виважено подано концептуальну, аналітичну інформацію з фольклористики, етнографії, етномузикології, культурології на трьох рівнях: історичному, теоретичному, функціональному.