Серія «Білоруська народна творчість», кількість видань якої наближається до п’ятдесяти, уже давно є яскравою візитною карткою білоруської фольклористики й духовної культури в цілому. Її перший том з’явився 1970 р. в Інституті мистецтвознавства, етнографії й фольклору Національної академії наук Білорусі. З того часу видано чимало томів, які присвячені майже всім жанрам народної творчості (фольклор календарного кола, життєвого циклу, народна проза і т. ін.). Останнє за часом видання з цієї серії – присвячене народній медицині білорусів. І це досить симптоматично, тому що вказує на прагнення білоруських фольклористів до широкого розуміння терміна «фольклор». Народна медицина білорусів представлена в цьому томі як органічна частина традиційної духовної культури, як комплекс уявлень про людину і світ, про їх гармонійну взаємодію.

Як і попередні томи, «Народна медыцына: рытуально-магічная практыка» складається з розгорнутої й докладної вступної статті Т. Володіної, корпусу текстів (а їх кількість без варіантів становить 3760), коментаря і низки покажчиків. У вступній статті чимало місця приділено історії записування й дослідження народної медицини білорусів, починаючи від опису Кричевского графства, який здійснив А. Мейєр в 1786 р., і закінчуючи першим томом «Полоцкого етнографічного збірника» (Вип. 1. «Народна медицина білорусів Подвиння»). Детально аналізуючи народні уявлення про причини хвороб, дослідниця зазначає, що генеза хвороб пов’язана не тільки із зовнішнім світом, але й із самою природою людини. Визначення етіології тієї чи іншої хвороби має фундаментальне значення у зв’язку з міфологічним пустулатом про тотожність сутності речі з її генезою. Тому в багатьох медичних процедурах, перш ніж розпочати безпосереднє лікування, прагнули виявити причину й походження відповідної хвороби. Глибинний зміст усіх етіологій, як експліцитних, так і імпліцитних, виражено через вказівку на порушення гармонії й втручання у свій світ чужого. З цього погляду будь-яке лікування у своїй основі є ритуалом, що спрямований на відтворення звичного і справедливого порядку.

Переклад на українську І. Гунчика